Телемедицина: новий напрямок в українських лікарнях

Минуло півроку з моменту впровадження в Україні пілотного проекту “Телемедицина” в рамках медичної реформи. Його основна мета — надати мешканцям віддалених населених пунктів доступ до найкращих обласних лікарів, що надають медичні послуги за чотирма нозологіями:

• серцево-судинні
• ендрокринологічні
• хвороби органів дихання
• дерматологічні

В проекті беруть участь 5 областей — Харківська, Кіровоградська, Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, також поступово приєднуються й інші регіони, серед яких — Київська, Чернігівська, Луганська, Донецька, Івано-Франківська, Миколаївська та інші.

Понад 35% українців мешкають в сільській місцевості, де доступність до медичного обслуговування дуже низька. Тому впровадження можливості телемедичного консультування – вкрай важливий інструмент для забезпечення доступу жителів віддалених населених пунктів до якісних медичних послуг.

Довідка

Телемедицина — це напрям медицини, а саме: комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями (у випадках, коли відстань є критичним чинником, наприклад, в сільській місцевості).

Різниця між Телемедициною та Скайпом/іншим форматом відео-зв’язку
В інформаційному просторі є чимала кількість фейків, де порівнюється формат телемедичних консультацій зі спілкуванням по Скайпу. Однак зневажлива подача інформації та викривлення фактів ставлять під сумнів ефективність формату дистанційної медичної допомоги та викликає скептичне ставлення до телемедицини взагалі.

Телемедична платформа та сервіси відео-зв’язку схожі лише тим, що в обох випадках зображення та звук передаються в реальному часі. Що стосується організації телемедичного простору в Україні – то за цим стоять серйозніші процеси, ніж комунікація між лікарем та пацієнтом перед екраном комп’ютера або іншого гаджету. І хоч модель телемедицини в форматі «лікар-пацієнт» працює в багатьох країнах світу, в нас це явище має дещо іншу концепцію.

“ Телемедицина в Україні – це виключно про комунікацію між лікарями. Сімейний лікар, терапевт або педіатр, якому потрібна консультація фахівця більш високого рівня експертизи зі складного випадку, повинен мати платформу, де він зможе обрати фахівця, подивитися чим він займається, і записатися до нього на телеконсультацію як лікар. Варто відзначити, що телемедичний простір створений не для надання екстренної допомоги, адже для цього існує “швидка”. Ми говоримо про складні випадки, коли у сімейного лікаря та профільного фахівця є час, коли обидва можуть планувати свої робочі процеси. До того ж, в цій же платформі лікар “первинки” повинен мати можливість переслати дані щодо хворого. Фахівець повинен ці дані подивитися, оцінити і зробити в особистій картці пацієнта свої рекомендації. Або – це обстеження, або – так, треба їхати на прийом до фахівця в область.”– наголошує комерційний директор ТОВ «Медстар Солюшенс» Сергій Розумний.

Окрім подолання відстані між пацієнтом та профільним спеціалістом, українська телемедицина має на меті ще й можливість звернення до так званого “second opinion” (“другої думки”). Це – практика отримання додаткової консультації медичного фахівця за результатами проведених медичних досліджень з метою уточнення діагнозу та плану лікування. Така консультація являє собою експертну оцінку стану пацієнта, і здійснюється висококваліфікованим лікарем певної спеціалізації. Це дозволяє досягти більш точної інтерпретації медичних даних і, відповідно, підвищити якість діагностики та лікування. До речі, ця практика активно розгорнута в усьому світі. Наші медики також звертаються до колег за порадою, відправляють фото/симптоми/довідки/результати аналізів у месенджері, але це – не телемедицина.

Одна з основних умов проведення телемедичного сеансу – захист персональних даних пацієнта. Згідно ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» лікарська таємниця є інформацією, яка охороняється Законом та не підлягає розголошенню, крім визначених законодавчими актами випадків. Незважаючи на це, наразі в Україні серед 17 МІС, підключених до Електронної системи eHealth, лише дві забезпечують захист на необхідному рівні, тобто – з застосуванням КСЗІ. До речі, РІМС «Медстар» компанії «Медстар Солюшенс» – одна з них.

Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) – це взаємопов’язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації (Вікіпедія). Її організація в закладах охорони здоров’я регламентована відповідними законодавчими актами.

Сімейний лікар/терапевт/педіатр розуміє – щоб правильно встановити діагноз та призначити подальше лікування, він має направити пацієнта до профільного фахівця. Аби хворому не довелось їхати зі своєї сільської амбулаторії до районної лікарні на допомогу й приходить функція телемедичного консультування.

Для повноцінної телеконсультації сімейним лікарям та профільним спеціалістам необхідно мати спільний доступ до інформації про пацієнта. Оцінити клінічну ситуацію фахівець іншого рівня медицини має не лише зі слів колеги. Для з’ясування деталей перебігу хвороби та встановлення остаточного діагнозу, йому треба вивчити результати досліджень та історію хвороби, що зазначаються в медичній картці пацієнта.

Наприклад, сімейний лікар із невеликого селища обирає через електронний реєстр профільного фахівця, можливо, з іншого регіону, далі вони узгоджують дату та проводять спільний прийом. В цей час доступ до електронної медичної картки пацієнта мають обидва, вся інформація там фіксується та потрапляє до електронної системи охорони здоров’я eHealth (її адмініструє держава). Таким чином МОЗ ліквідує паперові форми звітності та зберігає медичні відомості надійно та систематизовано. Це дозволяє звертатись до них в будь-який потрібний час або за певних обставин, а також – відстежувати ситуацію за регіонами. Наприклад, аналізувати схильність до якоїсь хвороби мешканців обраної області, та приймати оперативні рішення.

Як це працює?

Проведення повноцінної телемедичної консультації передбачає наявність в медичних закладах необхідного технічного забезпечення. Перш за все, лікувальна установа має бути обладнана комп’ютерами – хоча б одним. До речі, заклади «первинки» в Україні в цій частині крокують доволі швидко – за рік комп’ютеризація закладів сфери охорони здоров’я зросла з 3% до 97% (принаймні, такі дані наводить в.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун).

Наступний етап – встановлення в лікувальному закладі медичної інформаційної системи, в якій, власне, і фіксуються всі дані про пацієнтів (до речі, без цього пункту лікарня не отримає фінансування від НСЗУ).

Організувати справжню телемедичну консультацію неможливо без модулю «Телемедицина». Це – спеціальна функція МІСів, завдяки якій лікарі «первинки» та фахівці інших рівнів отримують спільний доступ до медичної картки пацієнта. Головне – щоб обидві сторони реалізували означені пункти.

Ще одна умова для проведення повноцінного телемедичного сеансу – телеметрична система. Наразі українські медичні установи масово укомплектовуються обладнанням для телемедичних консультацій. Мобільний діагностичний комплекс являє собою валізу з обладнанням, яке вимірює основні показники здоров’я. Інформація автоматично потрапляє в хмару та електронну картку пацієнта.

 

 

 

 

 

На фото – мобільний діагностичний комплекс IDIS 7500 компанії «НМТ»

 

 

 

 

 

Для повноцінного функціонування формату телемедицини та забезпечення доступу до профільних фахівців для мешканців віддалених населених пунктів, лікарні всіх рівнів мають встановити відповідне устаткування. А сьогодні в Україні на ринку медичного обладнання лише 4 компанії, які його поставляють. Незважаючи на це, сучасні технології в буквальному сенсі «заполоняють» медичні заклади країни, а телемедичні консультації поступово набирають обертів.

Для розуміння масштабів – лише за півроку компанія «НМТ» оснастила 200 мобільними діагностичними комплексами лікувальні установи в більшості регіонів України. Завдяки мобільному діагностичному комплексу IDIS 7500 та функціоналу РІМС «Медстар» за півроку проведено кілька сотень телемедичних консультацій.

Навіщо це лікарям?

Сьогодні медична реформа реалізується в закладах первинного рівня – ЦПМСД та амбулаторіях. В установах «первинки» гроші вже «пішли за пацієнтом». Це значить, що їхнє фінансування залежить від кількості підписаних декларацій. Відповідно, заробітна плата персоналу зростає, і в деяких лікарнях сягає 15 тисяч грн. Тому інтерес сімейних лікарів/терапевтів/педіатрів підписувати більше декларацій – зрозумілий.

Що стосується вторинного рівня, де як раз і працюють профільні лікарі – то там трансформація ще не стартувала. Виникає питання – навіщо тоді цим лікарям брати участь в телемедичному консультуванні?

Згідно з реформою, їхнє фінансування залежатиме від кількості наданих послуг. А телемедичний прийом – це теж послуга. Відповідно – матиме свій тариф.

«Сенс та цінність телемедицини в тому, що фахівці на місцях спілкуватимуться з фахівцями районного та обласного рівнів. Це і про якість, і про гроші. Ми поки не знаємо, скільки НСЗУ буде готова платити лікарю. Я припускаю, що це буде +/- так само, як оплачується звичайний прийом. Поки що складно спрогнозувати тарифи, але якщо НСЗУ готова платити за консультацію, наприклад, кардіолога, 200 грн, то, скоріше за все, за телемедичну така ж ціна.» – пояснює комерційний директор ТОВ «Медстар Солюшенс» Сергій Розумний.

Правомірність телемедичних консультацій
Телемедичні консультації, консиліуми, телеметрія та домашнє телеконсультування — є основними напрямами розвитку охорони здоров’я у сільській місцевості. Це передбачено законом України “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”.

“Сімейний лікар у сільській амбулаторії та, наприклад, кардіолог районної лікарні, працюють в одній електронній картці пацієнта. Тобто, фахівець первинної ланки показує картку з даними пацієнта профільному, і той робить свій висновок в тій самій картці. Це означає, що консультація пройшла юридично так само, якщо б фахівець приїхав в клініку і видав би свою рекомендацію письмово. Це як раз і є повноцінна телемедична платформа. Вона дозволяє робити ці висновки, потім їх фіксувати, і потім до них зможуть звернутись пацієнт, лікар, або третя сторона.” – пояснює комерційний директор ТОВ “Медстар Солюшенс” Сергій Розумний.

Коли в Україні буде створено телемедичну мережу?

Завдяки тому, що українські медичні фахівці поступово починають розуміти цінність дистанційних консультацій в системі охорони здоров’я, можна сміливо стверджувати – телемедицині бути.
Відповідаючи на питання – коли дистанційна медична допомога повноцінно запрацює, можна дати лише одну відповідь – після реформування вторинної і третинної ланки. Саме тоді медичні заклади України зможуть об’єднатись в телемедичну мережу.
Лише коли телемедицина буде доповнювати традиційну медичну допомогу, кількість врятованих життів та задоволених пацієнтів постійно зростатиме. А розробники МІСів, в свою чергу, забезпечать комфортні умови роботи лікарів з сучасними технологіями в сфері охорони здоров’я.

Якщо хочете отримувати наші матеріали на електронну пошту, заповніть форму:
[contact-form-7 404 "Не знайдено"]