У Швеції почали друкувати частини тіла на 3D-принтері

Засновник стартапа Cellink Ерік Гатенхольм показав, що органи людини можна друкувати на спеціальному 3D-принтері

28-річний Гатенхольм впевнений, що через 20 років за допомогою цієї технології будуть створюватися органи для пересадки людям, пише BBC.

У Cellink виробляють так звані біочорнила – рідина для друку, яка складається з органічних клітин. Ці чорнила виробляють з целюлози, що видобувається в лісах Швеції, і альгінової кислоти, яку отримують з морських водоростей. Компанія першою в світі почала через інтернет продавати стандартизовані чорнила, які можна змішувати з будь-яким типом людських клітин.

Зараз головна мета роботи компанії полягає в створенні хрящів і клітин шкіри, які можна застосовувати для тестування медичних препаратів і косметики.

“Від самого початку ми поставили собі за мету змінити світ медицини – ні багато, ні мало. Ми хотіли, щоб наша технологія з’явилася в кожній лабораторії світу”, – каже Гатенхольм.

Вартість біочорнил варіюється від 9 до 299 доларів, а принтери компанія продає від 10 тисяч до 39 тисяч доларів. Більшість покупців – університети та наукові центри в США, Азії і Європі. Серед них – Массачусетський технологічний інститут, Гарвардський університет  та Універсітетскій коледж Лондона. Але і фармацевтичні компанії звертаються до технологій Cellink для розвитку своїх продуктів. Вони проводять випробування на створених за допомогою біодруку людських тканинах, що, можливо, дозволить з часом скоротити кількість проведених зараз дослідів над тваринами.

Гатенхольм зазначає, що його команді довелося здійснити копітку роботу, щоб розібратися в законах різних країн і в їх вимогах до норм безпеки, а також забезпечити цілодобову підтримку клієнтів по всьому світу. Багато експертів вважають, що в найближчі 10 – 20 років біодрук можна буде використовувати для створення функціонуючих органів. Але подібна перспектива також порушує безліч питань етичного спрямування, які компанії доведеться вирішувати в міру зростання.

Гатенхольм каже, що завдяки спільній роботі над випробуваннями на безпеку та визначенням стандартів ця відносно нова індустрія біодруку не перетворить сценарій наукової фантастики на фільм жахів.

“Я вірю в це. Це моя пристрасть. Я живу цим, і у мене немає жодного жалю”, – говорить він.